β
Мінімальна версія
Рекомендована версія
Розгорнути
  • ПРЕАМБУЛА ДОГОВОРУ
    • Населений пункт (фактичне місце ведення діяльності, офіс)
    • Дата підписання сторонами змісту Договору
    • СТОРОНА (ДАРУВАЛЬНИК):
      • Юридична особа
      • Фізична особа
      • Діє безпосередньо (фізична особа)
      • Представник Юридичної особи
      • Повноваження Представника Юридичної особи
    • СТОРОНА (ОБДАРОВУВАНИЙ):
      • Юридична особа
      • Фізична особа
      • Діє безпосередньо (фізична особа)
      • Представник Юридичної особи
      • Повноваження Представника Юридичної особи
    • керуючись
      • Основний акт цивільного законодавства
      • Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства
      • Право врегулювати свої відносини, які не врегульовані законодавством
      • Право відступити від положень законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд
      • Заборона відступати від положень законодавства, якщо прямо вказано про це, а також якщо обов’язковість положень законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами
    • Підтвердження факту укладення (підписання) договору
  • ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ (ТЕРМІНІВ)
    • Сутність Договору (правочину, зобов’язання)
    • Перебування сторони (особи) у статусі боржника або кредитора
  • ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
    • Суть (вид) цивільно-правового зобов’язання
    • Акт законодавства, що регулює правовідносини
  • ОСНОВНІ УМОВИ ДОГОВОРУ
    • Предмет договору (ДАРУНОК):
      • ДАРУНОК – майнове право на частку у статутному фонді
    • Характеристика (опис) ДАРУНКА:
      • ДАРУНОК – майнове право на частку у статутному фонді
    • Право власності на ДАРУНОК:
      • ДАРУНОК – майнове право на частку у статутному фонді. Підтвердження власності
      • Перехід права власності на ДАРУНОК до ОБДАРОВУВАНОГО (реєстрація потрібна)
    • Обмеження та обтяження на ДАРУНОК:
      • Докази відсутності обмежень та обтяжень
    • Право дарування ДАРУНКУ:
      • Право дарування належить власникові
    • Наявність ДАРУНКА у ДАРУВАЛЬНИКА:
      • ДАРУНОК є у ДАРУВАЛЬНИКА
      • ДАРУНОК буде придбаний ДАРУВАЛЬНИКОМ
    • Ціна (оцінка) у договорі:
      • Ціна (оцінка) ДАРУНКУ
    • Строки (терміни) та порядок оплати:
      • Не має зобов’язань у ОБДАРОВУВАНОГО
    • Передача ДАРУНКУ:
      • Одразу після укладення договору
      • До певної календарної дати
      • Передача – у місці знаходження ДАРУВАЛЬНИКА
      • Дії, що свідчать про передачу ДАРУНКА
      • Виникнення права власності на ДАРУНОК
      • Прийняття ДАРУНКА без попередньої згоди ОБДАРОВУВАНОГО
    • Момент виконання зобов’язання сторонами:
      • ДАРУВАЛЬНИКОМ
      • ОБДАРОВУВАНИМ
    • Заяви (свідчення) сторін у присутності нотаріуса:
      • Про відповідність дійсним намірам сторін
      • Про незастосування обману чи не приховування фактів, які мають істотне значення
      • Про однакове розуміння значення та умов договору
      • Про відсутність у договорі невигідних умов
      • Про визначеність всіх істотних умов
      • Про добровільне та свідоме підписання договору
      • Про відсутність зауважень та доповнень до договору
      • Про отримання від нотаріуса роз’яснень змісту договору
      • (1) Про отримання від нотаріуса роз’яснень окремих норм закону
    • Заяви (свідчення) ДАРУВАЛЬНИКА у присутності нотаріуса та сторони:
      • Про те, що ДАРУНОК є особистою приватною власністю
      • Про те, що ДАРУНОК є спільною сумісною власністю
      • Про те, що документи чинні, оформлені і отримані належним чином
      • Про достовірність та правдивість документів на ДАРУНОК
      • Про відсутність обтяжень чи обмежень
      • Про відсутність будь-яких співвласників на ДАРУНОК
      • Про те, що попередить про недоліки та права третіх осіб
      • Про те, що заяви ОБДАРОВУВАНОГО оголошені ДАРУВАЛЬНИКУ
    • Заяви (свідчення) ОБДАРОВУВАНОГО у присутності нотаріуса та сторони:
      • Про те, що ДАРУНОК оглянутий
      • Про відсутність недоліків та можливість використання за призначенням
      • Про те, що відсутні шлюбні та фактичні позашлюбні відносини
      • Про те, що документи чинні, оформлені і отримані належним чином
      • Про те, що заяви ДАРУВАЛЬНИКА оголошені ОБДАРОВУВАНОМУ
    • Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження:
      • Переходить до ОБДАРОВУВАНОГО з моменту передання та держреєстрації
    • Витрати за договором (нотаріальне посвідчення):
      • Сторони несуть у рівних частках
    • Інші основні умови:
      • Позовна давність до вимог про розірвання договору
      • Припинення договору смертю одної із сторін
  • ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН У ДОГОВОРІ
    • Права ДАРУВАЛЬНИКА:
      • На відмову від договору до вручення ДАРУНКУ ОБДАРОВУВАНОМУ
      • На відмову від договору, якщо його майновий стан істотно погіршився
      • На вимогу виконання ОБДАРОВУВАНИМ обов’язку на користь третьої особи
    • Права ОБДАРОВАНОГО:
      • Отримати ДАРУНОК від ДАРУВАЛЬНИКА
      • На відмову у будь-який час від договору, укладеного на майбутнє
    • Обов’язки ДАРУВАЛЬНИКА:
      • Передати ДАРУНОК ОБДАРОВУВАНОМУ
      • Повідомити про недоліки ДАРУНКА
      • Передати ДАРУНОК ОБДАРОВУВАНОМУ в майбутньому
    • Обов’язки ОБДАРОВАНОГО:
      • Прийняти ДАРУНОК від ДАРУВАЛЬНИКА
      • Вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи
  • ОКРЕМІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН У ВИПАДКУ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ
    • Права ДАРУВАЛЬНИКА у випадку порушення зобов’язання:
      • На розірвання договору у разі порушення ОБДАРОВУВАНИМ обов’язку на користь третьої особи
      • На розірвання договору у разі вчинення ОБДАРОВУВАНИМ злочину
      • На розірвання договору у разі створення ОБДАРОВУВАНИМ загрози втрати ДАРУНКА
      • На розірвання договору у разі створення ОБДАРОВУВАНИМ загрози знищення ДАРУНКА
      • На розірвання договору, якщо ДАРУНОК є збереженим
    • Права ОБДАРОВАНОГО у випадку порушення зобов’язання:
      • Вимагати передання ДАРУНКА або відшкодування його вартості
    • Обов’язки ДАРУВАЛЬНИКА у випадку порушення зобов’язання:
      • Відшкодувати шкоду у випадку неповідомлення про недоліки ДАРУНКА
    • Обов’язки ОБДАРОВАНОГО у випадку порушення зобов’язання:
      • Повернути ДАРУНОК у натурі у разі розірвання договору
  • НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
    • Суть порушення зобов’язання (договору)
    • Правові наслідки порушення зобов’язання (договору)
    • Визначення прострочення боржника у договорі
    • Відповідальність боржника за прострочення у договорі
    • Права кредитора у договорі у разі прострочення боржника
    • Прострочення боржника у договорі не настає, у разі прострочення кредитора
    • Випадки прострочення кредитора у договорі
    • Права боржника у договорі у разі прострочення кредитора
    • Звільнення кредитора у договорі від відповідальності у випадку його прострочення
    • Права боржника у договорі у разі прострочення кредитора
    • Вина - як підстава відповідальності за порушення у договорі
    • Безвинна відповідальність сторони за порушення договору
    • Доведення відсутності вини стороною, що порушила договір
    • Нікчемність правочину про обмеження відповідальності за умисне порушення
    • Право на односторонню відмову від зобов’язання
    • Одностороння відмова від договору не звільняє винну сторону від відповідальності
    • Зміна (припинення) договору у разі односторонньої відмови
    • Зменшення розміру збитків та неустойки у разі порушення договору з вини кредитора
    • Зменшення розміру збитків та неустойки у разі порушення договору з вини кредитора
    • Підстави звільнення від відповідальності за порушення договору
    • Відповідальність боржника за дії інших осіб у договорі
    • Покладення субсидіарної відповідальності у договорі
    • Пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність у договорі
    • Недопустимість пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність у договорі
    • Повідомлення субсидіарним боржником про вимогу кредитора у договорі
    • Права кредитора у договорі у разі невиконання обов’язку передати річ
    • Права третіх осіб та кредитора у договорі разі невиконання обов’язку передати річ
    • Права кредитора на виконання зобов’язання за рахунок боржника
    • Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі
    • Відповідальність без виконання зобов’язання в натурі
    • Відповідальність без виконання зобов’язання в натурі (прострочення боржника, передання відступного)
    • Відповідальність без виконання зобов’язання в натурі (відмова кредитора від договору)
    • Обов’язок боржника відшкодувати кредиторі збитки у договорі
    • Обов’язок кредитора доводити розмір збитків у договорі
    • Визначення розміру збитків у договорі
    • Визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) у договорі
    • Стягнення неустойки незалежно від збитків у договорі
    • Стягнення збитків у договорі в частині, непокритою неустойкою
    • Стягнення неустойки без права на збитки у договорі
    • Право кредитора у договорі на стягнення неустойки або збитків
    • Безвинна відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання
    • Додаткова відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання
  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (НЕУСТОЙКА)
    • Види забезпечення виконання зобов’язання
    • Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання
    • Підстави забезпечення виконання зобов’язання
    • Недійсність забезпечення виконання зобов’язання
    • Поняття неустойки у договорі
    • Поняття штрафу у договорі
    • Поняття пені у договорі
    • Підстави виникнення права на неустойку у договорі
    • Проценти на неустойку в договорі
    • Неможливість стягнення кредитором неустойки у договорі
    • Предмет неустойки в договорі
    • Розмір пені (прострочення грошового зобов’язання) у договорі
    • Розмір штрафу (прострочення грошового зобов’язання) у договорі
    • Розмір штрафу (прострочення негрошового зобов’язання) у договорі
    • Сплата (передання) неустойки і виконання обов’язку в натурі
    • Сплата (передання) неустойки і відшкодування збитків
  • НЕПЕРЕБОРНА СИЛА
    • Підстава звільнення від відповідальності (у зв’язку із дією форс-мажору)
    • Суть форс-мажору (дія цих обставин поза волею сторін)
    • Суть форс-мажору (перелік цих обставин)
    • Дії сторони під час форс-мажору
    • Дії сторони під час форс-мажору після спливу трьох місяців
    • Виникнення форс-мажору в момент прострочення
  • СТРОК ДОГОВОРУ
    • Строк договору
    • Суть строку договору
    • Суть строку дії господарського договору
    • Відповідальність сторін по закінченню строку договору
    • Відповідальність сторін по закінченню строку дії господарського договору
    • Поняття строку та терміну договору
    • Визначення строку та терміну договору
    • Початок перебігу строку договору
    • Порядок вчинення дій в останній день строку договору
  • ІНШІ УМОВИ, ВИЗНАЧЕНІ ЗАКОНОМ
    • Підстави виникнення, здійснення прав та виконання обов’язків
      • Підстави виникнення прав та обов’язків
      • Здійснення свого права вільно, на власний розсуд
      • Нездійснення своїх прав
      • Межі здійснення права
      • Зобов’язання утримуватися від дій
      • Межі виконання обов’язків
      • Заборона примушення до необов’язкових дій
      • Забезпечення виконання обов’язків відповідальністю
      • Звільнення від обов’язку або його виконання
    • Поняття зобов’язання
      • Поняття зобов’язання
      • Поняття господарського зобов’язання
      • Регулювання Цивільним кодексом України майново-господарських зобов’язань
      • Поняття майново-господарського зобов’язання
      • Основні види господарських зобов’язань
      • Організаційно-господарські зобов’язання
      • Конкретизація змісту господарського зобов’язання
      • Підстави виникнення зобов’язання
      • Підстави виникнення господарських зобов’язань
      • Підстави виникнення організаційно-господарських зобов’язань
      • Засади зобов’язання
      • Необов’язковість виконання господарських зобов’язань (благодійництво)
      • Сторони у зобов’язанні
      • Суб’єкти організаційно-господарських зобов’язань
      • Суб’єкти (боржник і кредитор) майново-господарських зобов’язань
      • Виключення із суб’єктів господарських зобов’язань
      • Кілька осіб на стороні боржника або кредитора
      • Одночасність прав та обов’язків у боржника та (або) кредитора
      • Третя особа у зобов’язанні
      • Підстави заміни кредитора у зобов’язанні
      • Заміна кредитора інших випадках
      • Неможливість заміни кредитора
      • Форма договору щодо заміни кредитора
      • Форма договору (держреєстрація) щодо заміни кредитора
      • Обсяг прав, що переходять до нового кредитора
      • Зобов’язання, в яких заміна кредитора не допускається
      • Заміна кредитора без згоди боржника
      • Недопустимість заміни кредитора без згоди боржника
      • Виконання боржником первісному кредиторові
      • Докази прав нового кредитора
      • Право боржника пересвідчитися у новому кредиторі
      • (1) Право боржника на заперечення перед новим кредитором
      • (2) Право боржника на заперечення перед новим кредитором
      • Відповідальність первісного кредитора за недійсність переданої вимоги
      • Заміна боржника у договорі
      • Форма договору щодо заміни боржника
      • Право нового боржника на заперечення проти кредитора
      • Припинення поруки або застави після заміни боржника
      • Продовження поруки або застави після заміни боржника
      • Збереження застави після заміни боржника
      • Господарська діяльність для досягнення спільної мети
      • У гривні вираження зобов’язання
      • У еквіваленті іноземної валюти вираження зобов’язання
      • Недопустимість односторонньої відмови від договору
    • Поняття договору
      • Поняття договору
      • Поняття господарсько-договірних зобов’язань
      • Регулювання Цивільним кодексом України господарських договорів
      • Двосторонній договір
      • Укладення господарського договору на основі вільного волевиявлення
      • Укладення господарського договору на основі примірного договору
      • Укладення господарського договору на основі типового договору
      • Укладення господарського договору на основі договору приєднання
      • Завершення укладення господарського договору
      • Вимоги до форми документу (єдиний документ)
      • Вимоги до форми документу
      • Відплатність договору
      • Свобода договору
      • Зміст договору
      • Умови господарського договору
      • Обов’язковість договору
      • Типові умови договорів певного виду
      • Примірні договори, типові договори
      • Істотні умови договору
      • Істотні умови господарського договору
      • Обов’язковість окремих істотних умов господарського договору
      • Істотна умова – предмет договору
      • Істотна умова – ціна у договорі
      • Обов’язковість господарського договору, заснованому на державному замовленні
      • Відповідність договору державному замовленню
      • Істотна умова – строк дії договору
      • Умови неукладення договору
    • Виконання договору
      • Загальні умови виконання договору
      • Загальні умови виконання господарського договору
      • Вжиття усіх заходів для належного виконання господарського зобов’язання
      • Застосування Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів
      • Виконання договору належними сторонами
      • Докази виконання договору належними сторонами
      • Виконання господарського зобов’язання разом із застосуванням санкцій
      • Покладення боржником його обов’язку на іншу особу
      • Виконання господарського зобов’язання третьою особою
      • Передача (делегування) прав у господарських зобов’язаннях
      • Перехід господарської компетенції разом із делегуванням прав
      • Момент набрання чинності передачі прав у господарських зобов’язаннях
      • Збереження господарського зобов’язання між сторонами у випадку неналежного виконання третьою особою
      • Самостійне виконання обов’язку боржником
      • Задоволення іншою особою вимоги кредитора без згоди боржника
      • Неприймання кредитором виконаного частинами обов’язку
      • Неприймання кредитором виконаного частинами господарського обов’язку
      • Обов’язок кредитора прийняти виконаний обов’язок частинами
      • Виконання зобов’язання у строк
      • Виконання зобов’язання із настанням встановленої події
      • Дострокове виконання зобов’язання
      • Дострокове виконання господарського зобов’язання
      • Неможливість дострокового виконання зобов’язання
      • Місце виконання - за домовленістю сторін
      • Місце виконання господарського зобов’язання
      • Місце виконання щодо передання нерухомого майна
      • Місце виконання господарського зобов’язання щодо нерухомості
      • Місце виконання щодо передання майна на підставі договору перевезення
      • Місце виконання щодо передання майна на підставі інших правочинів
      • Місце виконання за грошовим зобов’язанням
      • Місце виконання грошового господарського зобов’язання
      • Відсутність строків (термінів) виконання зобов’язання
      • Місце виконання - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника
      • Місце виконання іншого господарського зобов’язання
      • Виконання грошових зобов’язань
      • Гривня - валюта виконання грошового зобов’язання
      • Вираження грошових зобов’язань в гривнях
      • Порядок оплати із застосуванням еквіваленту в іноземній валюті
      • Вираження грошових зобов’язань в іноземній валюті
      • Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням
      • Збільшення суми, що виплачується фізичній особі за грошовим зобов’язанням
      • Розірвання договору з фізичною особою
      • Сплата процентів за користування чужими грошовими коштами
      • Відсотки за грошовими зобов’язаннями
      • Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами
      • Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса
      • Виконання боржником господарського зобов’язання у разі ухилення кредитора
      • Зустрічне виконання зобов’язання
      • Дії сторін при зустрічному виконанні зобов’язань
      • Виконання боржником альтернативного зобов’язання
      • Виконання зобов’язання, в якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників
      • Виконання господарських зобов’язань, у яких беруть участь кілька кредиторів та боржників
      • Право кредитора відмовитися від виконання господарського зобов’язання
      • Недопустимість відмови від виконання або відстрочки виконання з певних мотивів
      • Солідарне зобов’язання
      • Солідарне виконання господарського зобов’язання
      • Солідарна вимога кредиторів
      • Солідарний обов’язок боржників
      • Право боржника, який виконав солідарний обов’язок, на зворотну вимогу
      • Обов’язок кредитора видати боржнику розписку про виконання
      • Підтвердження виконання господарського зобов’язання письмовим посвідченням
      • Повернення кредитором боргового документа боржникові
      • Наслідки наявності боргового документа у боржника
      • Прострочення кредитора (при неповерненні боргового документа)
    • Зміна або розірвання договору
      • Зміна або розірвання - лише за згодою сторін
      • Недопустимість зміни та розірвання госпдоговорів в односторонньому порядку
      • Зміна або розірвання у разі істотного порушення
      • Наслідки правомірної односторонньої відмови
      • Зміна або розірвання за згодою сторін
      • Обов’язковість надіслання пропозицій для зміни або розірвання госпдоговору
      • Повідомлення про пропозицію у зв’язку із зміною або розірванням госпдоговору
      • Розірвання у разі істотної зміни обставин
      • Зміна у разі істотної зміни обставин
      • Наслідки розірвання (істотна зміна обставин)
      • Наслідки зміни договору
      • Наслідки розірвання договору
      • Момент зміни або розірвання договору
      • Момент зміни або розірвання госпдоговору
      • Підстави для передачі спору на вирішення суду
      • Заборона вимагати повернення виконаного
      • Відшкодування збитків у зв’язку із порушенням
      • Форма зміни або розірвання договору
      • Підстави розірвання державного контракту
    • Припинення договору
      • Підстави припинення договору
      • Загальні умови припинення господарських зобов’язань
      • Застосування Цивільного кодексу України до припинення господарських зобов’язань
      • Припинення договору на вимогу однієї із сторін
      • Припинення господарського зобов’язання розірванням або визнання недійсним
      • Припинення договору належним виконанням
      • Припинення господарського зобов’язання належним виконанням
      • Припинення господарського зобов’язання виконанням альтернативного
      • Припинення договору переданням відступного
      • Припинення договору зарахуванням
      • Припинення господарського зобов’язання зарахуванням
      • Припинення господарського зобов’язання зарахуванням страхового зобов’язання
      • Припинення договору зарахуванням за заявою однієї із сторін
      • Недопустимість зарахування зустрічних вимог у договорі
      • Недопустимість зарахування зустрічних господарських вимог
      • Права боржника у договорі у разі заміни кредитора
      • Умови зарахування у договорі у разі заміни кредитора
      • Припинення договору за домовленістю сторін
      • Припинення господарського зобов’язання за згодою сторін
      • Припинення договору новацією
      • Недопустимість новації у договорі
      • Припинення додаткових зобов’язань новацією
      • Припинення договору прощенням боргу
      • Припинення договору поєднанням боржника і кредитора в одній особі
      • Припинення господарського зобов’язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі
      • Припинення договору неможливістю виконання
      • Припинення господарського зобов’язання неможливістю виконання
      • Дії боржника у разі неможливості виконання зобов’язання
      • Припинення договору смертю боржника
      • Припинення договору смертю кредитора
      • Припинення договору ліквідацією юридичної особи
      • Припинення господарського зобов’язання ліквідацією сторони
      • Припинення господарського зобов’язання ліквідацією сторони-банкрута
      • Скасувальна обставина – як підстава припинення прав та обов’язків
    • Тлумачення змісту договору
      • Тлумачення умов договору сторонами
      • Закон тлумачення змісту договору
      • Тлумачення умов договору із врахуванням типових умов
    • Недійсність договору
      • Підстави недійсності договору
      • Загальні умови недійсності господарського зобов’язання
      • Нікчемний (недійсний) договір
      • Оспорюваний (недійсний) договір
      • Правові наслідки недійсності договору
      • Відшкодування винною стороною збитків та моральної шкоди
      • Загальне застосування наслідків недійсності
      • Заборона зміни наслідків недійсності нікчемного договору
      • Ініціатива застосування недійсності нікчемного договору
      • Недійсність окремої частини договору
      • Недійсність окремої умови господарського зобов’язання
      • (1) Нікчемність окремих умов господарських договорів
      • (2) Нікчемність окремих умов господарських договорів
      • (3) Нікчемність окремих умов господарських договорів
      • Момент недійсності договору
      • Момент (з дня виникнення) недійсності господарського зобов’язання
      • Недійсність договору на майбутнє
      • Момент (на майбутнє) недійсності господарського зобов’язання
      • Наслідки недодержання письмової форми
      • Наслідки вчинення дій на підтвердження дійсності договору
      • Наслідки недодержання нотаріального посвідчення договору
      • Наслідки виконання договору, укладеного без нотаріального посвідчення
      • Наслідки вчинення договору фізичною особою, що не усвідомлювала значення своїх дій
      • Наслідки наступного визнання фізичної особи, яка вчинила договір, недієздатною
      • Відшкодування моральної шкоди обізнаною особою
      • Наслідки укладення договору без дозволу
      • Наслідки введення в оману щодо свого права на укладення договору
      • Суть договору, який порушує публічний порядок
      • (1) Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним
      • (2) Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним
      • Недійсність господарського зобов’язання, укладеного з порушенням господарської компетенції
      • Наслідки укладення договору, який порушує публічний порядок
      • Наслідки укладення договору під впливом помилки (недійсність)
      • Наслідки укладення договору під впливом помилки (відшкодування збитків)
      • Наслідки укладення договору під впливом обману (недійсність)
      • Наслідки укладення договору під впливом обману (відшкодування збитків)
      • Наслідки укладення договору під впливом насильства (недійсність)
      • Наслідки укладення договору під впливом насильства (відшкодування збитків)
      • Наслідки укладення договору у результаті зловмисної домовленості (недійсність)
      • Наслідки укладення договору у результаті зловмисної домовленості (відшкодування збитків)
      • Наслідки укладення договору під впливом тяжкої обставини (недійсність)
      • Наслідки укладення договору під впливом тяжкої обставини (відшкодування збитків)
      • Наслідки укладення фіктивного договору (недійсність)
      • Наслідки укладення удаваного договору
    • Позовна давність
      • Загальний строк позовної давності
      • Спеціальна позовна давність
      • Давність щодо стягнення неустойки
      • Давність щодо спростування недостовірної інформації
      • Давність щодо переведення на співвласника прав та обов’язків покупця
      • Давність щодо недоліків проданого товару
      • Давність щодо розірвання договору дарування
      • Давність щодо перевезення вантажу, пошти
      • Збільшення позовної давності
      • Заборона скорочення позовної давності
    • Дозволи (ліцензії)
      • Наявність у сторін встановлених дозволів (ліцензій)
    • Договір приєднання
      • Суть договору приєднання
      • Підстави зміни або розірвання договору на вимогу сторони, що приєдналася
      • Підстави відмови у зміні або розірвання договору стороні, що приєдналася
    • Попередній договір
      • Суть попереднього договору
      • Предмет попереднього господарського договору
      • Регулювання Цивільним кодексом України відносин щодо укладення попередніх договорів
      • Істотні умови основного договору
      • Істотні умови основного договору у змісті попереднього господарського договору
      • Форма попереднього договору
      • Відшкодування збитків стороною, що ухиляється від укладення основного договору
      • Вимога про укладення основного господарського договору
      • Підстави припинення господарського зобов’язання укласти основний договір
      • Припинення основного зобов’язання, передбаченого попереднім договором
      • Протокол про наміри та попередній договір
      • Угода про наміри та попередній господарський договір
    • Договір на користь третьої особи
      • Суть договору на користь третьої особи
      • Суб’єкт вимоги виконання договору
      • Зміна або розірвання договору за згодою третьої особи
      • Право сторони договору на його виконання у разі відмови третьої особи
    • Публічний договір
      • Суть публічного договору
      • Однаковість умов публічного договору для всіх споживачів
      • Обов’язок здійснювати виконання або продаж товарів кожному споживачеві
      • Заборона надавати переваги окремим споживачам
      • Обов’язок укладення публічного договору за певних умов
      • Нікчемність умов публічного договору
      • Недійсність умов публічного господарського зобов’язання
      • Відшкодування споживачеві збитків за безпідставне ухилення
    • Право власності
      • Поняття права власності
      • Особливий вид права власності
      • Зміст права власності
      • Уточнення змісту право власності
      • Рівність усіх суб’єктів права власності
      • Здійснення права власності
      • Право вчиняти щодо свого майна будь-які дії
      • Рівність умов здійснення прав власності
      • Власність зобов’язує
      • Обмеження власника
      • Обмеження або припинення діяльності власника
      • Використання майна для здійснення підприємницької діяльності
      • Непорушність права власності
      • Позбавлення права власності лише на законних підставах
      • Тягар утримання майна
      • Власник і ризик випадкового знищення (пошкодження) майна
      • Володілець і ризик випадкового знищення (пошкодження) майна
      • Право приватної власності
      • Підстави набуття права власності
      • Правомірність набуття права власності
      • Набуття добросовісним набувачем права власності
      • Суть передання майна
      • (1) Момент набуття права власності за договором
      • (2) Момент набуття права власності за договором
      • (3) Момент набуття права власності за договором
      • Підстави припинення права власності
      • Відмова від права власності
      • (1) Момент відмови від права власності
      • (2) Момент відмови від права власності
      • Припинення права власності на майно, яке не може стороне належати
      • Припинення права власності внаслідок знищення майна
      • Державна реєстрація знищення майна
      • Заходи щодо запобігання порушення права
      • Право на відшкодування майнової та моральної шкоди
      • Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння
      • Витребування майна від добросовісного набувача (за відплатним договором)
      • Витребування майна від добросовісного набувача (безоплатно)
      • Витребування грошей та цінних паперів
      • Захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння
      • Визнання права власності
    • Речі. майно
      • Поняття речі
      • Тварини
      • Нерухомі речі
      • Рухомі речі
      • Державна реєстрація прав на нерухомість
      • Речі подільні
      • Речі неподільні
      • Речі, визначені індивідуальними ознаками
      • Речі, визначені родовими ознаками
      • Речі споживні
      • Речі неспоживні
      • Головна річ
      • Приналежність
      • Складові частини речі
      • Складні речі
      • Продукція, плоди та доходи
      • Продукція, плоди та доходи належать власникові речі
      • Майно
      • Майнові права
      • Підприємство як єдиний майновий комплекс
      • Складові підприємства
      • Підприємство є нерухомістю.
      • Підприємство (його частина) як об’єкт правочинів
      • Законний платіжний засіб - грошова одиниця України - гривня.
      • Використання іноземної валюти
  • ДОДАТКОВІ УМОВИ
    • (Письмова форма) Дарування майнового права
    • (Нотаріальна форма). Набрання чинності
    • Застосування умов договору до відносин, які виникли до його укладення
    • Відкладальна обставина щодо настання або зміни прав та обов’язків
    • Мова договору
    • (Нотаріальна форма). Кількість примірників
    • Перелік додатків до договору
    • Невід’ємність додатків до договору
  • МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ СТОРІН ТА ІНШІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН
    • ДАРУВАЛЬНИК - юридична особа
    • ОБДАРОВУВАНИЙ - юридична особа
    • ДАРУВАЛЬНИК – фізична особа
    • ОБДАРОВУВАНИЙ – фізична особа
  • Закон

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ ЧАСТКИ У СТАТУТНОМУ ФОНДІ № ______

ПРЕАМБУЛА ДОГОВОРУ×

Місто Київ×

«___»____________ 2013 року×

СТОРОНА (ДАРУВАЛЬНИК):×

ТОВ «Кращий юрист року»×

Петров Петр Петрович×

яка (який) діє безпосередньо,×

в особі Іванова Івана Івановича×

який діє на підставі Статуту, наказу, положення, довіреності тощо,×

СТОРОНА (ОБДАРОВУВАНИЙ):×

ТОВ «Кращий адвокат року»×

Крючков Іван Іванович×

яка (який) діє безпосередньо,×

в особі Сидорова Івана Івановича×

який діє на підставі Статуту, наказу, положення, довіреності тощо,×

керуючись×

- статтею 4 Цивільного кодексу України («основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України – «ЦКУ»);×

- статтею 3 Цивільного кодексу України («загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору»);×

- статтею 6 Цивільного кодексу України («сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами»).×

- статтею 6 Цивільного кодексу України («сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд»).×

- статтею 6 Цивільного кодексу України («сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами»)×

уклали цей договір про наступне×

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ (ТЕРМІНІВ)×

Договором (правочином, зобов’язанням) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. ×

Сторонами (особами) у зобов’язанні є боржник і кредитор.
Зобов’язанням (договором, правочином) є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.×

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ×

За договором дарування одна сторона (ДАРУВАЛЬНИК) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (ОБДАРОВУВАНОМУ) безоплатно майно (ДАРУНОК) у власність. ×

Сторони уклали договір, який передбачений главою 55 Цивільного кодексу України, на умовах, вказаних у змісті договору та законі.×

ОСНОВНІ УМОВИ ДОГОВОРУ×

Предмет договору (ДАРУНОК):×

Предметом договору (ДАРУНКОМ) є майнове право на частку у статутному фонді юридичної особи.×

Характеристика (опис) ДАРУНКА:×

ДАРУНОК становить ________ відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «______________», є повністю сплаченим ДАРУВАЛЬНИКОМ Товариству і дорівнює ______________ грн..
Місцезнаходження Товариства ___________________.
Код ЄДРПОУ _____________________. ×

Право власності на ДАРУНОК:×

ДАРУНОК належить ДАРУВАЛЬНИКУ на підставі Установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «______________» (Статут, Установчий договір), що підтверджується Витягом із Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданим державним реєстратором ________________ «____» __________ 20____ року за №____________. ×

Право власності у ОБДАРОВУВАНОГО на ДАРУНОК підлягає державній реєстрації і виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.×

Обмеження та обтяження на ДАРУНОК:×

Щодо ДАРУНКУ відсутні будь-які обмеження та обтяження згідно заяви ДАРУВАЛЬНИКА і їх відсутність підтверджується підписом ДАРУВАЛЬНИКА, вчиненим у цьому договорі.×

Право дарування ДАРУНКУ:×

Право дарування належить його власникові - ДАРУВАЛЬНИКУ.×

Наявність ДАРУНКА у ДАРУВАЛЬНИКА:×

ДАРУНОК перебуває у володінні та користуванні ДАРУВАЛЬНИКА на момент укладення договору.×

ДАРУНОК буде придбаний ДАРУВАЛЬНИКОМ після укладення цього договору з метою наступного дарування ОБДАРОВУВАНОМУ згідно із умовами цього договору.×

Ціна (оцінка) у договорі:×

Ціна (оцінка) ДАРУНКА становить _____________________ грн.. ×

Строки (терміни) та порядок оплати:×

Договір безоплатний, тобто такий що не потребує з боку ОБДАРОВУВАНОГО здійснювати на користь ДАРУВАЛЬНИКА будь-яку оплату за ДАРУНОК.×

Передача ДАРУНКУ:×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язується передати ОБДАРОВУВАНОМУ ДАРУНОК одразу після укладення договору в місці його укладення (підписання) сторонами або за місцезнаходженням ДАРУВАЛЬНИКА.×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язується передати ОБДАРОВУВАНОМУ ДАРУНОК до «____» _______________ 2013 року.×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язується передати ОБДАРОВУВАНОМУ ДАРУНОК за місцем знаходження ДАРУВАЛЬНИКА.×

Прийняття ОБДАРОВУВАНИМ документів, які посвідчують право власності на ДАРУНОК, інших документів, які посвідчують належність ДАРУВАЛЬНИКОВІ ДАРУНКУ, або символів ДАРУНКУ (ключів, макетів тощо) є прийняттям ДАРУНКА.×

Право власності ОБДАРОВУВАНОГО на ДАРУНОК виникає з моменту його прийняття і після державної реєстрації.×

Якщо ДАРУНОК направлено ОБДАРОВУВАНОМУ без його попередньої згоди, ДАРУНОК є прийнятим, якщо ОБДАРОВУВАНИЙ негайно не заявить про відмову від його прийняття.×

Момент виконання зобов’язання сторонами:×

Зобов’язання ДАРУВАЛЬНИКА вважаються виконаними у момент вручення ДАРУНКУ ОБДАРОВУВАНОМУ у погодженому місці передачі.×

Зобов’язання ОБДАРОВУВАНОГО вважаються виконаними у момент прийняття ДАРУНКУ від ДАРУВАЛЬНИКА у погодженому місці передачі.×

Заяви (свідчення) сторін у присутності нотаріуса:×

Сторони заявляють, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину.×

Сторони заявляють, що цей договір укладається сторонами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення.×

Сторони заявляють, що однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настанню саме тих правових наслідків, що створюються даним договором.×

Сторони заявляють, що в них відсутні обставини, які примусили їх укласти цей договір на невигідних умовах.×

Сторони заявляють, що договором визначені всі істотні умови.×

Сторони заявляють, що цей договір підписується сторонами добровільно, при здоровому розумі та ясній пам’яті, зміст статей законодавства, які зазначені у договорі, сторонам відомі та зрозумілі.×

Сторони заявляють, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов цього договору.×

Сторони заявляють, що вони отримали від нотаріуса всі роз’яснення стосовно укладеного змісту договору. ×

Сторони заявляють, що зміст ст.ст. 190, 212 Кримінального кодексу України, ст. 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.ст. 182, 203, 209, 215-236, 237-250, 640, 653, 717-728 Цивільного кодексу, ст.ст. 57-62, 65, 74 Сімейного кодексу України нотаріусом роз’яснено.×

Заяви (свідчення) ДАРУВАЛЬНИКА у присутності нотаріуса та сторони:×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що ДАРУНОК є його особистою приватною власністю і таким, що придбаний ним за власні кошти, і на момент придбання ДАРУНКУ (_____ 20______ року) він не перебував у зареєстрованому шлюбі та не проживав однією сім’єю у фактичних шлюбних відносинах. ДАРУВАЛЬНИК має усі права власника щодо вільного одноосібного розпорядження ним.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що ДАРУНОК є спільною сумісною власністю подружжя, що придбаний за спільні власні кошти, і на момент придбання ДАРУНКУ (_____ 20______ року) подружжя перебувало у зареєстрованому шлюбі та спільно проживало однією сім’єю.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє. що усі документи, які він подав нотаріусу для державної реєстрації права власності і посвідчення цього договору, зокрема правовстановлюючий документ, оформлені і отримані ним належним чином і є дійсними на час їх подачі, до них не вносились будь-які зміни або виправлення. ×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що документи, які підтверджують його право власності на ДАРУНОК, та всі надані ним відомості відносно ДАРУНКУ є достовірні та правдиві.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що на момент укладання цього договору відсутні будь-які особи, що мають переважне право на придбання ДАРУНКУ, також відсутні претензії третіх осіб. ДАРУНОК нікому іншому не відчужений, не є внеском до статутного капіталу товариств, як юридична адреса не використовується, в оренду не переданий, не заставлений, в податковій заставі, під забороною, спорі і під арештом не перебуває.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що має усі права власника щодо вільного розпорядження ДАРУНКОМ. На момент укладення цього договору відсутні будь-які співвласники, що мають привілеєве право на його придбання, відсутні претензії третіх осіб на ДАРУНОК.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що попередить ОБДАРОВУВАНОГО про всі недоліки ДАРУНКУ і права на нього з боку третіх осіб.×

ДАРУВАЛЬНИК заявляє, що заяви ОБДАРОВУВАНОГО оголошені ним вголос у його присутності і доведені нотаріусом до його відома.×

Заяви (свідчення) ОБДАРОВУВАНОГО у присутності нотаріуса та сторони:×

ОБДАРОВУВАНИЙ заявляє, що ДАРУНОК візуально оглянутий ним до підписання цього договору. ×

ОБДАРОВУВАНИЙ заявляє, що недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню ДАРУНКУ за призначенням, на момент огляду не виявлено. ОБДАРОВУВАНИЙ також заявляє, що не має будь-яких претензій до ДАРУВАЛЬНИКА з приводу якості технічних характеристик відчужуваного ДАРУНКУ.×

ОБДАРОВУВАНИЙ заявляє, що на момент укладання цього договору він не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не проживає однією сім’єю у фактичних шлюбних відносинах.×

ОБДАРОВУВАНИЙ заявляє, що усі документи, які він подав нотаріусу, оформлені і отримані ним належним чином і є дійсними на час їх подачі. ×

ОБДАРОВУВАНИЙ заявляє, що заяви ДАРУВАЛЬНИКА оголошені ним вголос у його присутності і доведені нотаріусом до його відома.×

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження:×

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження ДАРУНКУ переходить до ОБДАРОВУВАНОГО з моменту одночасного и повного виконання зобов’язання сторонами (передачі ДАРУНКУ та державної реєстрації власності за ОБДАРОВУВАНИМ). ×

Витрати за договором (нотаріальне посвідчення):×

Витрати, пов’язані з нотаріальним посвідченням цього договору сторони несуть у рівних частках.×

Інші основні умови:×

До вимог про розірвання договору застосовується позовна давність в один рік. ×

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором з обов’язком передати ДАРУНОК у майбутньому, ДАРУВАЛЬНИК або ОБДАРОВУВАНИЙ помре, договір припиняється.×

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН У ДОГОВОРІ×

Права ДАРУВАЛЬНИКА:×

ДАРУВАЛЬНИК, який передав ДАРУНОК підприємству, організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її ОБДАРОВУВАНОМУ, має право відмовитися від договору дарування до вручення ДАРУНКА ОБДАРОВУВАНОМУ.×

ДАРУВАЛЬНИК має право відмовитися від передання ДАРУНКА у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.×

ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати від ОБДАРОВУВАНОГО виконання покладеного на нього обов’язку на користь третьої особи.
У разі смерті ДАРУВАЛЬНИКА, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов’язку на користь третьої особи має право вимагати від ОБДАРОВУВАНОГО особа, на користь якої встановлений цей обов’язок. ×

Права ОБДАРОВАНОГО:×

ОБДАРОВУВАНИЙ має право отримати ДАРУНОК від ДАРУВАЛЬНИКА відповідно до умов договору.×

ОБДАРОВУВАНИЙ має право у будь-який час до прийняття ДАРУНКА на підставі договору дарування з обов’язком передати ДАРУНОК у майбутньому відмовитися від нього.×

Обов’язки ДАРУВАЛЬНИКА:×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язаний передати ДАРУНОК ОБДАРОВУВАНОМУ відповідно до умов договору.×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язаний, якщо йому відомо, повідомити ОБДАРОВУВАНОГО про недоліки ДАРУНКА, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна ОБДАРОВУВАНОГО або інших осіб.×

ДАРУВАЛЬНИК зобов’язаний передати ДАРУНОК ОБДАРОВУВАНОМУ в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.×

Обов’язки ОБДАРОВАНОГО:×

ОБДАРОВУВАНИЙ зобов’язаний прийняти ДАРУНОК від ДАРУВАЛЬНИКА.×

ОБДАРОВУВАНИЙ зобов’язаний вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування ДАРУНКОМ чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо).×

ОКРЕМІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН У ВИПАДКУ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ×

Права ДАРУВАЛЬНИКА у випадку порушення зобов’язання:×

У разі порушення ОБДАРОВУВАНИМ обов’язку на користь третьої особи ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати розірвання договору і повернення ДАРУНКА, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості. ×

ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо ОБДАРОВУВАНИЙ умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності ДАРУВАЛЬНИКА, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
Якщо ОБДАРОВУВАНИЙ вчинив умисне вбивство ДАРУВАЛЬНИКА, спадкоємці ДАРУВАЛЬНИКА мають право вимагати розірвання договору дарування.×

ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати розірвання договору, якщо ОБДАРОВУВАНИЙ створює загрозу безповоротної втрати ДАРУНКА, що має для ДАРУВАЛЬНИКА велику немайнову цінність.×

ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати розірвання договору, якщо внаслідок недбалого ставлення ОБДАРОВУВАНОГО до ДАРУНКА, що становить культурну цінність, цей ДАРУНОК може бути знищений або істотно пошкоджений.×

ДАРУВАЛЬНИК має право вимагати розірвання договору, якщо на момент пред’явлення вимоги ДАРУНОК є збереженим.×

Права ОБДАРОВАНОГО у випадку порушення зобов’язання:×

У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати ДАРУНОК у майбутньому, ОБДАРОВУВАНИЙ має право вимагати від ДАРУВАЛЬНИКА передання ДАРУНКА або відшкодування його вартості.×

Обов’язки ДАРУВАЛЬНИКА у випадку порушення зобов’язання:×

ДАРУВАЛЬНИК, якому було відомо про недоліки або особливі властивості ДАРУНКА і який не повідомив про них ОБДАРОВУВАНОГО, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування ДАРУНКОМ.×

Обов’язки ОБДАРОВАНОГО у випадку порушення зобов’язання:×

У разі розірвання договору дарування ОБДАРОВУВАНИЙ зобов’язаний повернути ДАРУНОК у натурі.×

НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ×

Порушенням договору (зобов’язання) є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (неналежне виконання). ×

У разі порушення договору настають правові наслідки, зокрема:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди×

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом×

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. ×

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків×

Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. ×

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у разі його відмови повернути борговий документ або видати розписку боржник. ×

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора×

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.×

Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.×

Сторона, яка порушила договір, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).
Сторона є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання договору. ×

Сторона, яка порушила договір, несе відповідальність незалежно від наявності її вини. ×

Відсутність своєї вини доводить сторона, яка порушила зобов’язання.×

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним.×

У разі порушення договору однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від договору у випадках, встановлених договором або законом.×

Одностороння відмова від договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.×

Внаслідок односторонньої відмови від договору частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови договору або він припиняється.×

Якщо порушення договору сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.×

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням договору, або не вжив заходів щодо їх зменшення.×

Сторона, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.×

Боржник відповідає за порушення договору іншими особами, на яких було покладено його виконання.×

Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.×

До пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.×

Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.×

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред’явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред’явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.
У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.×

У разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов’язання.×

Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.
Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, кредитор, який першим пред’явив позов.×

У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків.×

Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов’язання, не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі.×

Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов’язання, вільний від обов’язку виконати зобов’язання в натурі.×

У разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес, або передання відступного боржник звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі.×

У разі відмови кредитора від договору (порушення зобов’язання боржником) цей боржник звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі.×

Боржник, який порушив зобов’язання, зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.×

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.×

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.×

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.×

Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.×

Збитки підлягають стягненню у лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.×

Неустойка підлягає стягненню без права на відшкодування збитків.×

Кредитор має право вибору стягнення або неустойки або відшкодування збитків.×

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.×

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.×

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (НЕУСТОЙКА)×

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.×

Договір щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Договір щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.×

Виконання договору (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.×

Недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню.
Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.
Недійсність договору щодо забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання.×

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.×

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.×

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання×

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.×

Проценти на неустойку не нараховуються.×

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання (якщо він доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили).×

Предметом неустойки є грошова сума. ×

Розмір пені становить _________ % річних, які нараховуються за строк, протягом якого відбувається прострочення грошового зобов’язання.×

Розмір штрафу становить (одноразово) _________ % від суми невиконаного (неналежно виконаного) грошового зобов’язання, що сплачується боржником кредитору.×

Розмір штрафу становить (одноразово) _________ % від вартості (ціни) майна (товару, послуг), що невиконані (не передані) взагалі або з простроченням, і сплачується боржником кредитору.×

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі. ×

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.×

НЕПЕРЕБОРНА СИЛА×

Сторона (або Сторони) звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання пов’язане з дією непереборної сили (форс-мажорних обставин). ×

Під форс-мажорними обставинами слід розуміти надзвичайні обставини, що не діяли під час підписання цього Договору та виникли незалежно від волі сторін, що не знали про їх існування та не могли вжити запобіжних заходів, що могли суттєво вплинути на їх запобігання.×

Під форс-мажорними обставинами слід розуміти пожежі, землетруси, природні катастрофи, війни та військові дії, страйки, громадські безпорядки, блокади, епідемії (епізоотії), заборонні заходи міжнародних організацій, органів державної влади, управління та банківських установ, закриття портів, залізниць, транспортних магістралей. ×

Сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та в наслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов’язання за Договором, зобов’язана негайно (протягом 5 (п’яти) календарних днів) повідомити про їх дію іншу Сторону. Неінформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин, позбавляє відповідну Сторону посилатися на їх дію.×

В разі якщо форс-мажорні обставини, що вказані вище, за умови їх належного підтвердження ТТП (Торгово-промисловою палатою), продовжують діяти впродовж 3 (трьох) місяців, кожна з сторін цього Договору має право виступити з ініціативою про перегляд умов цього Договору або його припинення у відповідності до умов чинного законодавства України.×

Виникнення форс-мажорної обставини в момент прострочення виконання Стороною свого обов’язку за Договором, позбавляє Сторону права посилатися на ці обставини як на підстави для звільнення від відповідальності за Договором.×

СТРОК ДОГОВОРУ×

Договір діє із дня укладення сторонами і до «_____» ___________ 2013 року.×

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.×

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору.×

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.×

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.×

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. ×

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.×

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.×

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.×

ІНШІ УМОВИ, ВИЗНАЧЕНІ ЗАКОНОМ×

Підстави виникнення, здійснення прав та виконання обов’язків×

Підставою виникнення прав та обов’язків є договір.×

Сторона здійснює свої права вільно, на власний розсуд. ×

Нездійснення стороною своїх прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. ×

Права сторона здійснює у межах, наданих їй договором або законодавством.×

При здійсненні своїх прав сторона зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права іншої сторони, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. ×

Обов’язки стороною виконуються у межах, встановлених договором або законодавством. ×

Сторона не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.×

Виконання обов’язків забезпечується відповідальністю, яка встановлені договором або законодавством.×

Сторона може бути звільнена від обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або законодавством.×

Поняття зобов’язання ×

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.×

Господарським визнається зобов’язання, що виникає між сторонами у сфері господарювання з підстав, передбачених законом, в силу якого одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншої сторони (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інша сторона (кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.×

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. ×

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких боржник повинен вчинити певну господарську дію на користь кредитора або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.×

Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.×

Організаційно-господарськими визнаються господарські зобов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких боржник повинен здійснити на користь кредитора певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.×

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов’язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.×

Зобов’язання виникають із договору.×

Господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.×

Організаційно-господарські зобов’язання суб’єктів можуть виникати з договору та набувати форми договору.×

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.×

Сторони у випадках, передбачених законами, можуть добровільно брати на себе зобов’язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов’язання не є підставою для вимог щодо їх обов’язкового виконання.×

Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. Кожна сторона може бути або боржником або кредитором, або одночасно і боржником і кредитором.×

Організаційно-господарські зобов’язання можуть виникати:
між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта;
між суб’єктами господарювання, які разом організовують об’єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об’єднань чи товариств;
між суб’єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством.×

Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов’язання виникає між суб’єктами господарювання зобов’язаною та управненою сторонами зобов’язання є відповідно боржник і кредитор. ×

Зобов’язання майнового характеру, що виникають між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами - громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.×

У договорі на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.×

Якщо кожна із сторін у договорі має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.×

Договір не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.×

Кредитор у договорі може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов’язку боржника третьою особою.×

Кредитор у договорі може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.×

Кредитор у договорі не може бути замінений.×

Договір щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і договір, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.×

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.×

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у договорі в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.×

Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.×

Заміна кредитора у договорі здійснюється без згоди боржника.×

Заміна кредитора у договорі без згоди боржника не допускається.×

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у договорі, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.×

Первісний кредитор у договорі повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.×

Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у договорі.×

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у договорі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.×

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у договорі, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред’явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.×

Первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку.×

Боржник у договорі може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.×

Форма договору щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень закону.×

Новий боржник у договорі має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.×

Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника.×

Порука або застава, встановлена іншою особою, продовжується після заміни боржника на умовах, встановлених договором.×

Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника.×

Сторони мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб’єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов’язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.×

Зобов’язання виражається у грошовій одиниці України – гривні.×

Зобов’язання виражається у грошовому еквіваленті іноземної валюти – долларах США.×

Одностороння відмова від договору або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.×

Поняття договору×

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.×

Майново-господарські зобов’язання, які виникають між сторонами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.×

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.×

Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.×

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.×

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. ×

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.×

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.×

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. ×

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених законом, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами закону та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.×

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.×

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.×

Сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.×

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до законодавства. ×

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.×

Договір є обов’язковим для виконання сторонами.×

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.×

Органи державної влади можуть рекомендувати сторонам орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. ×

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.×

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.×

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.×

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до закону, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.×

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому законодавством.
За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.×

Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для сторони у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання.×

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.×

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. ×

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). ×

Виконання договору×

Договір має виконуватися належним чином відповідно до встановлених умов та вимог закону.×

Сторони повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. ×

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.×

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. ×

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.×

Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.×

Застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов’язання, не звільняє її від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або кредитор відмовився від прийняття виконання зобов’язання.×

Виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу із попереднім повідомленням про це кредитора. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.×

Виконання господарського зобов’язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов’язанні. Кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із господарського договору не випливає обов’язок сторони виконати зобов’язання особисто.×

Кредитор господарського зобов’язання може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком.×

Передача (делегування) прав тягне за собою обов’язок сторони, яка одержала у результаті такої передачі (делегування) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відповідальність за наслідки рішень, що нею приймаються.×

Акт передачі прав вважається чинним з дня одержання повідомлення про це боржником, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншій стороні - з дня офіційного опублікування цього акта.×

Неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, передбачених законом.×

У разі невиконання або неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою цей обов’язок боржник повинен виконати сам.×

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов’язанні.×

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов’язку частинами.×

Кредитор має право не приймати виконання зобов’язання частинами.×

Кредитор зобов’язаний прийняти від боржника виконання його обов’язку частинами.×

Зобов’язання підлягає виконанню у встановлений договором строк (термін).×

Зобов’язання підлягає виконанню з настанням події, яка неминуче має настати. ×

Боржник має право виконати свій обов’язок достроково.×

Боржник має право виконати зобов’язання достроково.×

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок лише у встановлений строк (термін).×

Виконання зобов’язання провадиться за встановленою у договорі адресою.×

Господарське зобов’язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов’язання.×

Виконання провадиться за зобов’язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна. ×

Зобов’язання, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна, повинно бути виконано за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна.×

Виконання провадиться за зобов’язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові. ×

Виконання провадиться за зобов’язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання. ×

Виконання провадиться за грошовим зобов’язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов’язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов’язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання. ×

Зобов’язання за грошовими обов’язками повинно бути виконано за місцезнаходженням (місцем проживання) кредитора на момент виникнення зобов’язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що кредитор своєчасно повідомив про нього боржника.×

Зобов’язання підлягає виконанню у семиденний термін з моменту отримання боржником письмової вимоги кредитора.×

Виконання провадиться за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. ×

Зобов’язання за іншими обов’язками повинні бути виконані за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, якщо інше не передбачено законом.×

Платежі за грошовими зобов’язаннями, що виникають із господарських договорів, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.×

Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.×

Грошові зобов’язання сторін господарських договорів повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. ×

Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом долара США до гривні на день платежу.×

Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо сторони мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.×

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.×

У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов’язанням фізичній особі за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується.×

Якщо внаслідок виплати збільшеної суми сторона, яка зобов’язана провадити ці виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.×

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.
Користуванням чужими грошовими коштами вважається прострочення виконання майнового (грошового) зобов’язання, обчисленого у певній сумі, що відбувається протягом певного строку. ×

Відсотки за грошовими зобов’язаннями сторін господарських договорів застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.×

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, які нараховуються протягом строку користування цими коштами.×

Боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.×

У разі відсутності кредитора, ухилення його від прийняття виконання або іншого прострочення ним виконання боржник за грошовим зобов’язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов’язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається виконанням зобов’язання.×

Виконання свого обов’язку однією із сторін, яке обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.×

При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов’язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.×

Боржник має право вибору предмета альтернативного зобов’язання (в якому боржник зобов’язаний вчинити одну з двох або кількох дій), що встановлені договором.×

Якщо у зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці.×

У разі якщо в господарському зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати зобов’язання відповідно до частки цієї сторони, визначеної зобов’язанням.×

Кредитор має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання.×

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.×

Солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.×

Господарське зобов’язання повинно виконуватися солідарно, у разі якщо це передбачено законом чи договором. При солідарному виконанні господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.×

У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред’явити боржникові вимогу у повному обсязі.
До пред’явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов’язок будь-кому із них на свій розсуд.
Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких цей кредитор не бере участі.
Виконання боржником свого обов’язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів.
Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов’язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.×

У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.×

Боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов’язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.×

Прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.×

Кредитор, приймаючи виконання господарського зобов’язання, на вимогу боржника повинен видати письмове посвідчення виконання зобов’язання повністю або його частини.×

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. ×

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку.×

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.×

Зміна або розірвання договору×

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.×

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.×

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.×

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.×

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.×

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.×

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.×

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.×

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений за рішенням суду (у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом) на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.×

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин наслідки розірвання договору. визначаються виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.×

У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.×

У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.×

У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.×

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.×

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.×

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору.×

Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.×

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.×

Державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту, з моменту, коли про це стало відомо сторонам зобов’язання. Наслідки розірвання державного контракту для його сторін визначаються відповідно до закону. ×

Припинення договору×

Договір припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.×

Господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання кредитора та боржника в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених законами.×

До відносин щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.×

Припинення договору на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.×

Господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.×

Договір припиняється виконанням, проведеним належним чином.×

Господарське зобов’язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято кредитором.×

Господарське зобов’язання припиняється виконанням, у разі якщо боржник належним чином виконав одне з двох або кількох зобов’язань, щодо яких він мав право вибору (альтернативне зобов’язання).×

Договір припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.×

Договір припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.×

Господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.×

Господарське зобов’язання припиняється зарахуванням страхового зобов’язання.×

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.×

Не допускається зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.×

Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув.×

У разі заміни кредитора боржник має право пред’явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.×

У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред’явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.×

Договір припиняється за домовленістю сторін.×

Господарське зобов’язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов’язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов’язання.×

Договір припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).×

Новація не допускається щодо зобов’язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. ×

Новація припиняє додаткові зобов’язання за договором, пов’язані з первісним зобов’язанням.×

Договір припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.×

Договір припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.×

Господарське зобов’язання припиняється у разі поєднання кредитора та боржника в одній особі. Зобов’язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється.×

Договір припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.×

Господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.×

У разі неможливості виконання зобов’язання повністю або частково боржник з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинен негайно повідомити про це кредитора, який має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за невиконання зобов’язання відповідно до вимог закону.×

Договір припиняється смертю боржника, якщо зобов’язання є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.×

Договір припиняється смертю кредитора, якщо зобов’язання є нерозривно пов’язаним з особою кредитора.×

Договір припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законодавством виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.×

Господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації сторони, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням.×

Ліквідація сторони - банкрута є підставою припинення зобов’язань за його участі. ×

Сторони обумовлюють припинення прав та обов’язків (припинення чинності договору) обставиною, визначеною договором і щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).×

Тлумачення змісту договору×

Тлумачення умов договору здійснюється сторонами.×

Сторони уклали договір, який передбачений актом цивільного законодавства – Цивільним кодексом України.
Правовідносини договору регулюються статтями Цивільного кодексу України, вказаними у предметі договору.×

Тлумачення умов договору здійснюється із врахуванням типових умов (типових договорів).
Типовим договором є Договір, умови якого затверджені (нормативний акт) ____________________________ .×

Недійсність договору×

Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення договору сторонами вимог, які встановлені законом.×

Господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині. ×

Недійсним є договір, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний договір). У цьому разі визнання такого договору недійсним судом не вимагається.×

Якщо недійсність договору прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий договір може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний договір).×

Недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
У разі недійсності договору кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. ×

Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного договору другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.×

Правові наслідки, передбачені законом (повернення другій стороні у натурі, відшкодування вартості, відшкодування збитків та моральної шкоди), застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних договорів.×

Правові наслідки недійсності нікчемного договору, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.×

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного договору може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного договору з власної ініціативи.×

Недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і договору в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.×

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.×

Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків.×

Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.×

Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця. ×

Нікчемний договір або договір, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.×

Господарське зобов’язання вважається недійсним з моменту його виникнення, якщо воно визнане судом недійсним повністю або в частині; таке припинення господарського зобов’язання відбувається з дня набрання рішенням суду законної сили. ×

Якщо за недійсним договором права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.×

Господарське зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє у разі, якщо за змістом зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє.×

Недодержання сторонами письмової форми договору, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. ×

Якщо договір, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий договір у разі спору може бути визнаний судом дійсним.×

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.×

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.×

Договір, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.×

У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред’явити її опікун.×

Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення договору, зобов’язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв’язку із вчиненням такого правочину.×

Договір, укладений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.×

Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на укладення договору (за необхідності мати відповідний дозвіл), вона зобов’язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким договором.×

Договір вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.×

Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.×

У разі визнання недійсним зобов’язання кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов’язання не передбачені законом. ×

Господарське зобов’язання, що укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині. ×

Договір, який порушує публічний порядок, є нікчемним.×

Якщо особа, яка уклала договір, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий договір може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи договору, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів договору не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.×

У разі визнання договору недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов’язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов’язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. ×

Якщо одна із сторін договору навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню договору, або якщо вона замовчує їх існування. ×

Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину. ×

Договір, укладений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.×

Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов’язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.×

Договір, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. ×

Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв’язку із укладенням договору внаслідок зловмисної домовленості між ними. ×

Договір, укладений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.×

При визнанні договору, укладеного під впливом тяжкої обставини, недійсним застосовуються наслідки, встановлені законом. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв’язку з вчиненням цього правочину.×

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.×

Якщо буде встановлено, що договір був укладений сторонами для приховання іншого договору, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо договору, який сторони насправді вчинили.
Удаваним є договір, який укладено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. ×

Позовна давність×

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.×

Для окремих видів вимог встановлюється спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. ×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару.×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про розірвання договору дарування.×

Позовна давність в один рік застосовується до вимог у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти.×

Позовна давність збільшується.
Перелік та строки збільшення позовних вимог встановлюються договором.×

Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.×

Дозволи (ліцензії)×

Сторона наділена правами здійснювати повноваження, встановлені цим Договором, на підставі _______________________________.
Ця засвідчена відповідною Стороною копія дозволу (ліцензії) передається іншій Стороні.×

Договір приєднання×

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.×

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. ×

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред’явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.×

Попередній договір ×

Попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.×

За попереднім договором сторона зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.×

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.×

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. ×

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.×

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.×

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.×

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.×

Зобов’язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.×

Зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.×

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.×

Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.×

Договір на користь третьої особи×

Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.×

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання.×

З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи.×

Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом.×

Публічний договір ×

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).×

Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.×

Сторона, яка відповідно до закону та своїх установчих документів зобов’язана здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.×

Сторона-Підприємець не має права надавати переваги одній стороні-споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.×

Сторона-Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у неї можливостей надання стороні-споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необґрунтованої відмови сторони-підприємця від укладення публічного договору вона має відшкодувати збитки, завдані стороні-споживачеві такою відмовою.×

Умови публічного договору, які суперечать закону (в частині однаковості умов публічного договору для всіх споживачів) та правилам, обов’язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. ×

Умови публічного зобов’язання, що не відповідають правилам або цінам, встановленим законодавством, є недійсними.×

Сторона , яка безпідставно ухиляється від виконання публічного зобов’язання, повинна відшкодувати другій стороні завдані цим збитки в порядку, визначеному законом.×

Право власності ×

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.×

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.×

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.×

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна×

Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом.×

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. ×

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. ×

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.×

Власність зобов’язує.×

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам іншої особи (сторони).×

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.×

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.×

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. ×

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом×

Власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить.×

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.×

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе володілець, у якого в момент знищення (псування) або пошкодження перебувало майно.×

Суб’єктами права приватної власності є сторони.
Сторони можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності сторін, не є обмеженими. ×

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.×

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.×

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до закону майно не може бути витребуване у нього.×

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.×

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.×

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. ×

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.×

Право власності припиняється у випадках, встановлених законом.×

Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.×

У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.×

У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.×

Майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом, якщо з підстав, що не були заборонені законом, ця особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати.×

Право власності на майно припиняється в разі його знищення.×

У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.×

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. ×

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.×

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.×

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. ×

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.×

Гроші, а також цінні папери на пред’явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.×

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.×

Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.×

Речі. майно×

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.×

Тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.×

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.×

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.×

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.×

Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. ×

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.×

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.×

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.×

Споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. ×

Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.×

Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.×

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.×

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.
При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.×

Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).
Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини.×

Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.
Продукція, плоди та доходи належать власникові речі.×

Продукція, плоди та доходи належать власникові речі.×

Майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. ×

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.×

Підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. ×

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права. ×

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.×

Підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. ×

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.×

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.×

ДОДАТКОВІ УМОВИ×

Договір дарування ДАРУНКУ (майнового права) укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.×

Договір набирає чинності з моменту його укладення, тобто підписання всіх примірників договору повноважними представниками сторін.
Укладений сторонами договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.×

Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з “____” _______________ 2011 року.×

Сторони обумовлюють настання прав та обов’язків (набуття чинності договором) обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), а саме із _______________________ .×

Договір укладений лише українською мовою.×

Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один з примірників залишається у справах приватного нотаріуса _________________________ нотаріального округу _____________________. (реєстраційне посвідчення № _________, вид. Управлінням юстиції __________________ «___»____________р.), а інший видається ОБДАРОВУВАНОМУ.×

Додатками до договору є:
____________________________________;×

Додатки до договору є невід’ємними частинами договору і складають із Договором єдине ціле.×

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ СТОРІН ТА ІНШІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН×

ДАРУВАЛЬНИК __________________________________________________,
Місцезнаходження (юридична адреса)______________________________,
Поштова адреса____________________________________________________,
Код ЄДРПОУ __________________________________________________,
Св-во платника ПДВ №__________________________________________,
Св-во платника єдиного податку № _____________________________,
ІПН _________________________________________________________.
Рахунок ___________________ в_______________________________,
МФО ________________________________,
Телефон_________________________________________,
Керівник ________________________________________________
М.П.×

ОБДАРОВУВАНИЙ ______________________________________________,
Місцезнаходження (юридична адреса)______________________________,
Поштова адреса____________________________________________________,
Код ЄДРПОУ __________________________________________________,
Св-во платника ПДВ №__________________________________________,
Св-во платника єдиного податку № _____________________________,
ІПН _________________________________________________________.
Рахунок ___________________ в_______________________________,
МФО ________________________________,
Телефон_________________________________________,
Керівник ________________________________________________
М.П.×

ДАРУВАЛЬНИК _________________________________________________,
Місце проживання ___________________________________________,
Місце реєстрації _______________________________________________,
Рік народження _______________________________________________,
Паспорт: серія ________________, виданий____________________ _________________________________________________ «_____» _____________________________ 19______ року
Податковий номер _____________________________________________,
Рахунок ___________________ в___________________________________,
МФО ________________________________,
Телефон_________________________________________,
Підпис ___________________________________________×

ОБДАРОВУВАНИЙ _____________________________________________,
Місце проживання ___________________________________________,
Місце реєстрації _______________________________________________,
Рік народження _______________________________________________,
Паспорт: серія ________________, виданий____________________ _________________________________________________ «_____» _____________________________ 19______ року
Податковий номер _____________________________________________,
Рахунок ___________________ в___________________________________,
МФО ________________________________,
Телефон_________________________________________,
Підпис ___________________________________________×

Зберегти
Завантажити
Увійти
Вийти
Назва договору:
Зберегти